Обзор дневника от настоящей книжной мамы

Обзор настоящей книжной мамы Наташи Моспан:

http://mybookshelf.sells.com.ua/schodennik-bez-otsinok-abo-kudi-zanotuvati-ditinstvo/n9

Який перший спогад Вашого дитинства?
А зі скількох років Ви пригадуєте своє життя вже цілісно?

Отак подумавши над цими питаннями, я зрозуміла, що дитячий садок і, мабуть, перший клас школи для мене швидше набір важливих подій, між якими ж були емоції, думки, розмови -  та це все залишилось значно глибше в пам’яті.

Щоденники та анкети «для друзів» були прерогативою середньої школи, коли з’являються перші особисті і навіть таємні речі. А робити записи разом з батьками – шкода, але такої традиції не було. Тому, коли я погортала «Яскравий щоденник» мене аж печаль трошки пройняла – у мене такого не було…

То який же він? Найперше, «Яскравий щоденник» насправді чорно-білий, але в цьому й суть. Бо, думаю, колір це вже певне обмеження, стримування для дитини, в якої не мусить бути молоко білим, а крокодил зеленим. Разом з творчими завданнями, яких багатенько на сторінках, можна ще й розмалювати щоденник так, як забажається. Зрештою, колір також може розповісти батькам багато про настрій  та емоції чада.

Загалом кожен розворот щоденника має стандартний набір завдань та інформації, які, проте, є достатньо різноманітними. Якщо коротко, то ліва сторінка відведена для творчого завдання – хенд-мейд, малювання, рецепт, лабіринт, аплікація… На правій - пропонується науковий факт, який вже самотужки можна розвинути у міні-дослідження. Тема дня – привід разом з дитиною порозмірковувати над питаннями, на які немає однозначної відповіді, як от оптимізм, власний вибір чи гордість. «Польові нотатки» допоможуть дитині оформити новий досвід, а Вам - зрозуміти, на що дитина звертає увагу. Окреме місце відведене для гастрономічних вражень (непоганий стимул бути більш вигадливими на кухні?). І, можливо, найважливіше завдання – вдячність – навчить помічати речі, які роблять нас щасливішими.

Авторка Ірина Негован робила щоденник для свого сина та його друзів, тому всі завдання здійснéнні. Можливо, щось буде простішим, а щось потребуватиме більше батьківської допомоги, але ж і дорослі не все вміють зробити самі!
Звичайно, дошкільнятам батьки повинні більше допомагати в заповненні, а восьмирічки і самі зможуть все занотувати, та основний задум – спільне проведення часу. Хоча б 20 хвилин, які Ви цілком присвятите дитині, дізнаєтесь про її вподобання чи враження, плани чи побоювання, а головне – створите своєрідну дитячу хроніку!